chapter1_demography

2.2 - Демографія та міграція

chapter1_demography

960–1100-ті рр.

Кілька тисяч євреїв, що жили в колишніх хозарських містах, потрапили під владу Русі після розпаду Хозарської імперії. Найстаріший район Києва, західна й південна частини Копирового кінця, в XI–XII століттях продовжував називатися «Жидове» (єврейський квартал). Жидівські (єврейські) ворота, про які тричі згадується в «Повісті минулих літ» (що її написали київські християнські ченці у XII столітті), сполучали два найдавніші райони міста — місто Ярослава та Копирів кінець.

Джерела

  • Omeljan Pritsak, "The Pre-Ashkenazic Jews of Eastern Europe in Relation to the Khazars, the Rus' and the Lithuanians," in Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective, Peter Potichnyj & Howard Aster, eds. (Edmonton, 1988), 7–8.

1096–1200-ті рр.

Внаслідок антиєврейських акцій під час хрестових походів євреї втікали з Німеччини й Богемії в західну Польщу й руські князівства. Ця міграція була спричинена не лише втечею від негативних переживань, а й обіцянками економічних можливостей і прав для єврейських громад.

Хрестові походи стали поворотним пунктом для євреїв-ашкеназі, які до XVI століття вже становили більшість євреїв у східній Європі. Зазнавши переслідувань і цілеспрямованого масового насильства євреї стали закритішими, більш зорієнтованими на свій внутрішній світ. Цей досвід увиразнив відчуття вразливості й незахищеності з боку їхніх духовних і королівських оборонців. Ці чинники, своєю чергою, вплинули на напрями їхнього переселення й місця розселення в країнах міграції.

Джерела

  • Paul Robert Magocsi, A History of Ukraine (Toronto, Second Edition, 2010), 154;
  • H. Ben Sasson, A History of the Jewish People (Cambridge, Mass., 1976), 413–420.

1280–1300-ті рр.

За даними як єврейських, так і слов’янських джерел, невеликі єврейські громади сформувалися до кінця XIII століття в Галицько-Волинському князівстві під час правління князя Данила та наступних руських князів. Станом на XIII століття їдишомовні євреї-ашкеназі жили невеликими організованими громадами в Острозі, Володимирі й Чернігові на території сучасної центральної та північної України. Присутність євреїв у місті Володимирі на Волині в 1289 році задокументована в Галицько-Волинському літописі.

Джерела

  • Yohanan Petrovsky-Shtern and Antony Polonsky (eds). Polin: Studies in Polish Jewry, Volume 26, Jews and Ukrainians (Oxford, 2014), 4;
  • Omeljan Pritsak, "The Pre-Ashkenazic Jews of Eastern Europe in Relation to the Khazars, the Rus' and the Lithuanians," in Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective, Peter Potichnyj & Howard Aster, eds. (Edmonton,1988), 14.